Лише кожен двадцятий українець дає гроші на благодійність. Отож, не дивно, що Україна за рівнем підтримки філантропства посідає 151 місце у світі зі 153-ох країн. Але традиції доброчинності в нашій державі поступово відроджуються, зокрема і в Луцьку. Адже саме благодійники допомагають вирішити проблеми, з якими не в змозі впоратися влада.
Про це йшлося під час звіту Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Українські реалії
Організація «Фундація підтримки благодійництва» проводила дослідження, яке засвідчило, що Україна займає 151-е місце серед 153-ох країн за рівнем підтримки філантропства. Позаду залишилися тільки дві держави з африканського континенту: Бурунді та Мадагаскар.
Ця фундація стверджує, що лише 5% українців давали гроші на благодійність, тільки 14% виділяли на це свій час, і лише 19% допомагали незнайомим людям.
Власне, корені доброчинності в Україні сягають ще часів Київської Русі. Ці традиції збереглися і дотепер: у державі чимало добрих людей, які багато зробили для суспільства. Але про них мало знають, адже вони недостатньо інформують суспільство про свою діяльність.
Окрім того, українське законодавство про благодійність – недосконале. Адже благодійник звільнений від сплати податків, а набувач допомоги – ні. Наприклад, допомагаючи нужденним, де-факто ще й треба за це сплатити податки.
«Коли ми надаємо допомогу студентам, ми виплачуємо 945 гривні. Із них стипендія – 800, решта – податки», – навела приклад директор Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Ніна Тарасенко.
Зрозуміло, якщо вдосконалити національне законодавство, то це лишень сприятиме зростанню популярності доброчинності серед українців.
Адже саме благодійники допомагають вирішити проблеми, з якими не в змозі впоратися влада однієї країни. Отож, руку допомоги суспільству у різних країнах світу подають саме філантропи.
«Йдеться про проекти в сфері охорони здоров’я (та ж сама вакцинація), збереження довкілля, комп’ютеризація цілих континентів. Вони використовують бізнесові концепції, аби забезпечити максимальну ефективність своєї роботи», – додала директор благодійного фонду.
Крізь луцьку призму
У Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» золоте правило: «З добром у серці». Адже у фонді намагаються допомогти усім, хто потребує цього. Бо благодійність – це духовність. Доброчинці допомагають людям не тільки грошима чи ресурсами, а повністю присвячують себе цій благородній справі.
«Справжнє визначення благодійності – це любов. Тому ми в своїй діяльності намагаємося працювати з любов’ю і добром у серці», – зізналася Ніна Тарасенко.
Основними барвами логотипу «Нового Луцька» є синій та зелений. «Бо що може бути прекрасніше за синє мирне небо та колір життя – зелений? А логотип фонду – це рука підтримки, яку ми простягаємо кожному, хто потребує допомоги», – зазначила директор фонду.
Власне, Благодійний фонд «Новий Луцьк» заснував відомий луцький підприємець та меценат, народний депутат Ігор Палиця. Він народився та зростав у Луцьку, тут і навчався. Зрештою, саме в рідному місті Ігор Палиця розпочав торувати шлях бізнесмена. Але від самих початків цього шляху він став благодійником, допомагаючи нужденним.
«Ігор навчався в гімназії № 18. І після закінчення навчання не втрачав контакту зі школою. Свого часу ми вирішили побудували спортивний зал. Я звернулася до Палиці, і відтоді розпочалася наша системна співпраця. Зокрема на рахунок школи дітям-сиротам та напівсиротам він надсилав регулярно гроші. І навіть після переїзду до Києва Ігор Палиця не забув про свою рідну школу. Він і надалі продовжував допомагати нам», – зізналася вчителька англійської мови гімназії № 18 Надія Шкред.
За словами Ніни Тарасенко, коли Ігоря Палицю обрали головою наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки, виникла потреба займатися благодійною роботою системно. «Тому й виникла наша структура», – додала вона.
Благодійність – точка опори
Ще Архімед сказав: «Дайте мені точку опори – і я переверну світ». Саме такою точкою опори для Луцька, схоже, стає благодійність. Адже місто починає змінюватися, а люди – відчувати впевненість у майбутньому.
Наприклад, за шість місяців існування «Нового Луцька» виклали бруківкою Театральний майдан Луцька, а на центральній алеї парку імені Лесі Українки встановили нові ліхтарі. «Благодійна допомога фонду становила майже 1,3 мільйона гривень», – зазначила Ніна Тарасенко.
Наразі фонд реалізує програму підтримки творчої та обдарованої молоді. Наприклад, 85 студентів з вересня отримують стипендії обсягом 800 гривень. Але у благодійному фонді не просто дають гроші, а спонукають молодь підвищувати свій фаховий рівень, допомагати іншим.
«Для прикладу, студенти юридичного факультету ВНУ підготували для студентів-інвалідів та студентів з малозабезпечених сімей перелік пільг, якими ті можуть користуватися. Молоді юристи проводять зустрічі з соціально незахищеними спудеями на всіх факультетах», – зауважила Ніна Тарасенко.
А в рамках програми «Добре серце», яку також втілює у життя благодійний фонд, адресну допомогу отримують
студенти-сироти, інваліди, студенти із малозабезпечених сімей. Наприклад, завдяки доброчинності 170 таких студентів мають можливість безкоштовно пообідати в університетських їдальнях, хоча раніше їм це було не по кишені.
Допомога дітям – інвестиція у майбутнє
За словами Ніни Тарасенко, у благодійному фонді Ігоря Палиці довго вивчали власні можливості та потреби міста. «І вирішили, що потрібно допомогти кожній школі. Нові вуличні тренажери та сучасне гумове покриття, які коштують понад 80 тисяч гривень, встановлені у гімназії №18 та в Луцькій загальноосвітній школі-інтернаті. Таке обладнання ми встановимо в кожній школі Луцька», – зазначила Тарасенко.
А заступник головного лікаря Луцького клінічного пологового будинку Олена Курак нагадала, що в медичному закладі встановили сучасний дитячий електрокардіограф. Тож тепер перевіряти роботу серця у новонароджених можна на зручному та мобільному приладі.
«Декілька років ми не проводили кардіограми для дітей. Ми мусили направляти батьків у дитячу поліклініку. А тепер – апарат привозять до мами в палату і проводять огляд», – сказала Олена Курак.
Окрім того, представники фонду вітають новонароджених лучан та їхніх мам. Наприклад, маляткам дарують вишиванки. Аби, як виростуть, пам’ятали, що вони – козацького роду.
«Ми закликатимемо молодих мам, аби вони та їхні дітки носили вишиванки. Для тих діток, які не мають мами, ми придбаємо тканину та нитки, і наші волонтери вишиватимуть сорочки», – додала Ніна Тарасенко.
Немає співчуття – нема і майбуття
Ознакою будь-якої цивілізованої держави є піклування про людей із особливими потребами. Наприклад, на Волині «Союз організацій інвалідів України» об’єднує майже 15 тисяч неповносправних. Серед них – чимало прикутих до ліжка.
За словами голови облорганізації «Союзу організацій інвалідів України» Григорія Ощепкова, через скруту волонтери приходили до людей з особливими потребами з порожніми руками.
«Ми дуже вдячні представникам фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Вони відгукнулися на наш заклик про допомогу. Відразу ж склали списки лежачих інвалідів, і Ніна Тарасенко особисто приїжджала, аби подарувати подарунки людям. В їхніх очах палала вдячність», – поділився враженнями Ощепков.
І справді, продуктові набори отримали 750 волинян із особливими потребами.
«Я вважаю, що в держави, де люди не співчувають бідним і калікам, – немає майбутнього. А ті, хто не співчуває, самі, мабуть, каліки», – із сумом зазначив Григорій Ощепков.
***
За словами Ніни Тарасенко, благодійна робота по діючих програмах фонду триватиме надалі. Втілюватимуть у життя і нові задуми.
Благодійний фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» працює прозоро та в межах чинного законодавства. Він за посередництвом ЗМІ регулярно звітується про зроблене. Адже через пресу легше шукати однодумців і людей зі свіжими ідеями.
