Асоціація благодійників України презентувала щорічне дослідження «Зелена книга української доброчинності – 2026», підготовлене у співпраці з Аналітичним центром «НОВІ». Дослідження, яке Асоціація проводить із 2012 року, присвячене аналізу стану благодійності, волонтерства, корпоративної соціальної відповідальності та основних тенденцій розвитку доброчинного сектору України.
Цьогоріч до опитування долучилися 42 експерти – керівники, представники благодійних і волонтерських організацій, громадського сектору, аналітичних центрів та медіа. Учасники оцінили зміни, які відбулися протягом 2025 року, визначили ключові проблеми й запропонували конкретні механізми подальшого розвитку доброчинності.
Один із головних висновків дослідження – українське суспільство зберігає готовність допомагати, проте фінансові можливості громадян і ресурси благодійного сектору поступово вичерпуються. Водночас змінюються форми підтримки, зростає роль особистої довіри, а прозорість, професійність та інституційна спроможність організацій набувають особливого значення.
Цьогоріч результати дослідження можна узагальнити у чотирьох ключових блоках.
- Доброчинна активність суспільства: виснаження ресурсів і зміна культури допомоги
За оцінками експертів, у 2025 році приблизно 22,8% дорослого населення України регулярно долучалися до доброчинної діяльності, ще 36,8% робили це епізодично.
Водночас 73,8% респондентів відзначили зменшення або суттєве зменшення загальної доброчинної активності громадян порівняно з попереднім роком. Аналогічну тенденцію спостерігають і щодо грошових пожертв.
Серед основних причин експерти назвали економічне виснаження населення (100% відповідей), психологічну втому та вигорання (85,7%), а також кризу довіри, пов’язану із шахрайством, непрозорими зборами й репутаційними скандалами (57,1%).
Цікаві результати отримано і щодо інструментів благодійної підтримки. Найбільш поширеними, за спостереженнями експертів, залишаються перекази на особисті картки та «банки» відомих волонтерів і військових (69%), офіційні рахунки благодійних фондів і громадських організацій (57,1%), а також адресна допомога конкретним людям (47,6%).
Отримані відповіді свідчать про зміну культури донатування. Громадяни дедалі частіше підтримують конкретних людей, знайомих волонтерів і перевірені організації. Персональна довіра стає одним із визначальних чинників прийняття рішення про пожертву.
Водночас перед сектором постає нове завдання – поєднати оперативність і доступність особистих зборів із прозорістю, звітністю та відповідальністю за використання благодійних коштів.
- Прозорість, довіра та незалежна верифікація благодійних організацій
Окрему увагу в дослідженні приділено питанням прозорості й доброчесності організацій. Середній рівень відкритості українського доброчинного сектору за 2025 рік експерти оцінили на 6,05 бала з 10.
При цьому 85,7% респондентів вважають публічну фінансову звітність одним із найважливіших критеріїв прозорості благодійної організації. Половина опитаних наголошує на необхідності відкритої інформації про засновників і керівництво, а 47,6% – на важливості незалежного фінансового аудиту.
Показовими є й відповіді щодо поведінки самих благодійників. За спостереженнями 66,7% експертів, лише невелика частка громадян перевіряє фінансову звітність організацій перед здійсненням пожертви. Найчастіше рішення ухвалюється на підставі особистої довіри або емоційного сприйняття конкретної ситуації.
Ці результати актуалізують потребу в доступних і зрозумілих механізмах перевірки благодійних організацій.
Саме на вирішення цього завдання спрямований проєкт Асоціації благодійників України «Компас благодійності України», який дозволяє формувати Індекс прозорості благодійних організацій. Понад половина експертів (52,4%) позитивно оцінюють цей інструмент як орієнтир для донорів, бізнесу та суспільства. Водночас 45,2% наголошують на необхідності його активнішої популяризації.
Окрему дискусію викликало питання державної верифікації благодійних організацій. Думки щодо поширення відповідного механізму на всі благодійні фонди розділилися порівну – 21 респондент підтримав таку ідею, ще 21 висловився проти.
Прихильники наголошують на необхідності єдиних правил і підвищення довіри, опоненти застерігають від бюрократизації, обмеження діяльності невеликих організацій та ризиків державного тиску. Водночас серед альтернативних підходів значну підтримку отримала ідея незалежної верифікації через профільні асоціації та галузеві механізми саморегулювання.
Прозорість дедалі більше сприймається не лише як вимога до звітності, а як необхідна умова довіри, професійного управління та сталого розвитку благодійного сектору.
- Корпоративна благодійність, інформаційне середовище та суспільна впізнаваність
Важливим напрямом дослідження стала взаємодія благодійного сектору з бізнесом.
За оцінками 48,8% респондентів, системне фінансування благодійних і соціальних програм здійснює лише 15–30% українських великих і середніх компаній. Ще 22% експертів вважають, що частка такого бізнесу не перевищує 15%.
Учасники дослідження наголошують на необхідності переходу від разових благодійних акцій до довгострокових партнерств. Бізнес має можливість підтримувати не лише окремі проєкти чи закупівлі, а й інституційний розвиток організацій – професійні команди, цифрові інструменти, навчання, фінансове управління та безпеку.
Окремий блок дослідження присвячено інформаційному середовищу доброчинності, професійним ресурсам, публічній впізнаваності та довірі.
Серед інфраструктурних організацій, інформаційні ресурси яких експерти використовують найчастіше, названо «Громадський простір» та Асоціацію благодійників України (по 55%), Ресурсний центр «Гурт» (52,5%) та ІСАР «Єднання» (40%).
Важливою темою стала потреба в незалежній медіаплатформі для доброчинного сектору, яка б системно представляла дослідження, аналітику, успішні практики, проблеми та виклики. Водночас експерти звертають увагу на необхідність забезпечення її незалежності, професійності та стабільного фінансування.
Показово, що 80% респондентів назвали Національний конкурс «Благодійна Україна» серед проєктів, які найбільше сприяють популяризації прозорої благодійності в Україні.
У дослідженні також представлено експертні оцінки найвідоміших благодійних організацій та окремих діячів. Найчастіше серед публічно впізнаваних структур респонденти називали БФ «Повернись живим» (69,4%), Фонд Сергія Притули (52,8%) та МБФ «Карітас Україна» (44,4%).
Водночас окремі відповіді щодо особистої довіри засвідчують, що медійна впізнаваність і довіра не завжди збігаються. Репутація, результати діяльності, відкритість і попередній досвід взаємодії залишаються важливими чинниками підтримки. Ці показники відображають оцінки учасників експертного опитування, а не загальнонаціональний рейтинг довіри.
- Пропозиції щодо розвитку доброчинності: держава, бізнес і громадянське суспільство
Важливою частиною цьогорічної «Зеленої книги» стали конкретні пропозиції експертів щодо розвитку доброчинності. Організатори систематизували їх за трьома напрямами.
На рівні держави респонденти пропонують удосконалити податкові стимули для благодійників, розвивати механізми відсоткової благодійності, створити законодавчі умови для формування ендавментів та забезпечити відкритість інформації про діяльність благодійних організацій. Окрему увагу приділено спрощенню звітності, митних процедур, розвитку електронних реєстрів і залученню громадського сектору до надання соціальних послуг.
На рівні бізнесу – переходити до довгострокових стратегічних партнерств із благодійними організаціями, розвивати корпоративне волонтерство, інвестувати в організаційну спроможність фондів та надавати професійну підтримку на засадах pro bono. Важливим залишається й формування зрозумілих стандартів корпоративної звітності та оцінювання суспільного впливу благодійних програм.
На рівні громадянського суспільства – посилювати саморегулювання, запроваджувати етичні стандарти, розвивати незалежну верифікацію організацій, удосконалювати фінансову та діяльнісну звітність. Окремо наголошено на професійному навчанні команд, психологічній підтримці волонтерів, розвитку цифрових компетенцій та співпраці між великими фондами й невеликими місцевими ініціативами.
Одним із пріоритетів експерти визначають перехід від оцінювання благодійності переважно за обсягами зібраних коштів чи кількістю проведених заходів до вимірювання реальних суспільних змін і результатів допомоги.
Від мобілізаційної благодійності до інституційної стійкості
Головний виклик для української доброчинності сьогодні – зростаючий розрив між суспільною готовністю допомагати та поступовим вичерпанням матеріальних і людських ресурсів.
Результати «Зеленої книги української доброчинності – 2026» свідчать про необхідність переходу від переважно ситуативної мобілізації ресурсів до формування більш стійкої, прозорої та професійної системи благодійності.
Йдеться про підтримку команд, розвиток незалежного оцінювання, впровадження зрозумілих стандартів звітності, довгострокове фінансування, зміцнення партнерств і створення умов, за яких організації зможуть стабільно працювати навіть у кризових обставинах.
«Зелена книга» залишається не лише інструментом фіксації проблем і викликів, а й основою для професійного обговорення змін, яких потребує доброчинний сектор. Результати цьогорічного дослідження можуть бути використані для напрацювання законодавчих ініціатив, розвитку галузевих стандартів, посилення співпраці між державою, бізнесом та громадянським суспільством.
Завдання наступного етапу – перетворити ці експертні пропозиції на конкретні рішення, які сприятимуть зміцненню довіри, професіоналізації та інституційній стійкості української доброчинності.
Цього року укладачі відмовилися від традиційної розсилки повного тексту дослідження. Замість цього пропонують:
– ознайомитися з узагальненим коментарем до дослідження Green Book Research, Analysis and Conclusions 2026
– переглянути текст анкети опитування (24 запитання), щоб зрозуміти структуру та глибину тем,
– і, за бажанням, отримати повну PDF-версію результатів після заповнення короткої форми: посилання на Google Form для запиту https://forms.gle/rJ7eaBa1MEkf5zSY7
======
Такий підхід дозволяє нам адресніше поширювати матеріали, розуміти, хто реально цікавиться дослідженнями щодо розвитку сектору доброчинності, і ефективніше планувати наступні аналітичні продукти.
Ми дякуємо всім фондам і організаціям, які підтримують розвиток культури системної благодійності в Україні.
«Зелена книга» – для тих, хто приймає рішення на основі фактів, а не припущень.
