Учасники проекту «Двоколісні хроніки – 2: Країна скарбів» зібрали в селах України понад 200 пісень

13 вересня 2011 року в Луганську завершилася експедиція культурного проекту «Двоколісні хроніки – 2: Країна скарбів». Цю експедицію можна вважати унікальною, оскільки на сьогодні вона є наймасштабнішою етнографічною експедицією з використанням виключно велосипеда як засобу пересування.

Проект, який відбувається під егідою ВБО «Асоціація благодійників України», присвячено 20-й річниці Незалежності України. Його метою є пошук, збір та відтворення рідкісних, маловідомих народних пісень – пісень-скарбів, а також популяризація велосипедного туризму в Україні.

Стартувавши в Ужгороді 1 серпня, троє музикантів київського етно-гурту «Фолькнери» за 44 дні подолали на велосипедах 2011 км. Володимир Муляр, Ірина Гаврилець та Юлія Совершенна проїхали 12 областей і безліч сіл, в яких зустрічались з носіями пісенної автентики.

Загалом музиканти зібрали понад 200 пісень. «З одного боку тішить результат експедиції: записано близько 40 годин чорнового матеріалу, є багато справді рідкісних пісень, – ділиться враженнями автор та учасник проекту Володимир Муляр. – А з іншого – сумно, що подорож вже позаду». «Ми плідно попрацювали в експедиції, зібрали багато пісень у різних регіонах, – вторить колезі Ірина Гаврилець. – Щоправда, були випадки, коли нам казали: «От якби ви раніше приїхали, бо ті люди, що знали давніх пісень та звичаїв, вже вмерли». Це, звісно, прикро».

За словами Володимира Муляра, мандрівникам в дорозі щастило, траплялось багато гостинних людей, готових допомогти будь-чим. «Нас не один раз годували, запрошували переночувати, – каже він, – Але було й таке, що у нас жбурляли бляшанку з-під пива. Так, ми проїхали всю нашу Батьківщину і побачили її прекрасною і натхненною – та нещасною і жалюгідною водночас…»

«Наша земля прекрасна і люди на ній духовно багаті і співочі, – розповідає Ірина Гаврилець, – і ми це побачили «зсередини». Але часто краялось серце, коли проїжджали селами, що колись кипіли життям, а зараз відмирають в занедбанні, в них доживають віку старі люди».

Траплялися з мандрівниками і кумедні випадки. Ось що розповідає Юлія Совершенна: «Приїхали в село Новоселиця на Закарпатті. В сільському магазині зустріли місцевого весільного старосту пана Володимира. Дізнавшись про нашу експедицію, запросив до себе, відразу ж скликав цілий хор місцевих тіточок. Співали нам довго, ще й місцеві танці розучували. А на завершення за їхньою традицією, щоб не образити ґазду, мусили випити чогось градусного за трьома колами. Після цього стало ще веселіше. А надворі був полудень, 35 градусів за Цельсієм і попереду 50 км шляху!»

Отже, перший етап проекту – етнографічну експедицію – успішно завершено. Далі – обробка накопиченого матеріалу. Наразі учасники проекту приступають до роботи над фільмом, присвяченим експедиції. Крім фільму, вони з рештою музикантів гурту «Фолькнери» готуватимуть нову концертну програму із зібраних пісень, після чого проведуть ряд презентацій проекту по всій Україні у 2011-2012 роках.