Ольга Гужва – журналістка, медіаекспертка, директорка з розвитку Асоціації благодійників України розповідає про досвід нещодавньої навчальної поїздки до Німеччинни, яка важлива для розширення горизонтів співпраці.
Поїздку організовано громадськими організаціями “Прес–клуб реформ” (Кропивницький), Deutsche Gesellschaft e. V. (Берлін) та “Гендер Зед” (Запоріжжя). Проєкт відбувається за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках Програми Східного партнерства (EaP) та організації #WeAreAllUkrainians
Міжнародні поїздки для локальних медіа та ГО – не розкіш, а стратегічна потреба. Попри тенденцію до скорочення таких програм, їхній вплив на якість журналістики, розвиток громадянського суспільства та стійкість локальних екосистем залишається критично важливим. Такі поїздки для представників локальних медіа та громадських організацій – це не просто навчання – це простір для професійної солідарності та стратегічного переосмислення ролі медіа та громадського сектору в суспільстві. Програми обмінів, як-от навчальна поїздка українських журналісток до Берліна, відкривають доступ до практик саморегулювання, етичної журналістики та міжсекторальної співпраці, які критично важливі для стійкості українського інформаційного поля та становлення суб’єктності громадянського суспільства.
«Кожна навчальна поїздка і кожна зустріч із колегами й однодумцями – це нагода обмінятися досвідом, оцінити себе на фоні інших медіа, запозичити щось нове, що вже пройшло перевірку на ефективність.
А для локальних медіа поїздка до Німеччини – це можливість налагодити міжнародну співпрацю, розширити горизонти своєї роботи – як географічні, так і тематичні. Бо, на відміну від національних медіа, локальні журналісти не мають достатньо ресурсу – і фінансового, і людського, – щоб частина команди працювала в напрямку міжнародного співробітництва.
І важливість локальних голосів очевидна. Скажімо, під час зустрічі з послом України в Німеччині ми почули, що дуже ефективною в дипломатії є співпраця саме на локальному рівні – наприклад, укладання угоди між містами-партнерами. І наше медіа готове стати тим містком.
Тобто навчальна поїздка до Берліна – це не лише про сферу медіа. Це загалом про розширення горизонтів співпраці.»
Оксана Бубенщикова, головна редакторка тижневика «Твій вибір» (Луцьк), журналістка сайту t1.ua
======
Вікторія Талашкевич, громадська активістка, журналістка, тренерка, Координаторка ГО “Прес-клуб реформ”, зазначає – «На моє глибоке переконання, українські медіа повинні бути максимально включені в інформаційний, в економічний і в політичний простір Європейського Союзу. По-перше, це важливо для України загалом, особливо в ці трагічні часи. По-друге, це життєво важливо для майбутнього українських медіа і свободи преси, вільної, незалежної, демократичної медіа.»
Локальні медіа та громадські організації – це нейронна система демократії. Їхня здатність реагувати на виклики, протидіяти дезінформації та підтримувати громади залежить від доступу до знань, контактів і досвіду.
Міжнародні обміни – це не лише навчання, а й побудова довіри, горизонтальних зв’язків і стратегічного бачення. Вони дозволяють учасникам побачити, як працюють механізми саморегулювання, адвокація та міжсекторальна співпраця в інших країнах, отримати прямі контакти та можливості верифікувати інформацію безпосередньо звернувшись до певних організацій чи експертів. Поїздки дають змогу локальним гравцям не лише вчитися, а й представляти Україну на міжнародному рівні, долучатися до розбудови наративів, які протидіють пропаганді.
«Незалежно від того, чи це локальне медіа, чи регіональне, національне, завжди корисно виходити за межі своєї бульбашки, пізнавати нові досвіди, дивитися, як працюють колеги, особливо за кордоном, і розуміти, що виклики у нас однакові, незалежно від того, чи це Берлін, чи це Івано-Франківськ.
Водночас, я вже це говорила під час зустрічі в Берліні, з початком вторгнення ми особисто в Репортері зрозуміли, що якби ми не хотіли орієнтуватися, наприклад, на аудиторії Івано-Франківської області, все одно наша аудиторія – це люди давно уже не тільки ті, які мешкають на Прикарпатті, а загалом всі українці, де б вони не були, тому що є наші читачі, які зараз мешкають в Німеччині, є люди з прифронтових територій, які приїхали до нас і зараз вже вливаються в наш інформаційний контекст, тому розуміти, наприклад, з якими викликами стикаються українці за кордоном, як їхні проблеми вирішують або які рішення ще шукають – це інформація, яка корисна не тільки для тих, хто мешкає в Німеччині, а також і для нашої аудиторії, бо в них точно там є рідні, близькі, вони бувають за кордоном, вони відвідують своїх, до них приїжджають. Контекст аудиторії настільки широкий, що я дуже хочу розповісти нашим читачам про те, що я бачила, про той досвід, з яким ми стикнулися, і розширити їхні горизонти також.»
Ольга Суровська, головна редакторка, журналістка «Репортер» Івано-Франківськ.
Скорочення програм і виклики
За даними Reuters Institute міжнародні донори переорієнтовуються на цифрові інструменти, кризову допомогу та швидкі інтервенції допомоги на місці та скорочують витрати на поїздки. Програми обмінів скорочуються або трансформуються у короткострокові онлайн-формати, що не дають повноцінного занурення в контекст. Локальні редакції та ГО часто не мають ресурсів, щоб самостійно ініціювати міжнародну співпрацю, особливо в регіонах, що постраждали від війни.
Reuters Institute for the Study of Journalism опублікував звіт «Media Trends 2025». Дослідження охопило 51 країну світу та залучило до опитування 326 цифрових та традиційних медіа. Проаналізувавши динаміку розвитку ключових змінних за 2020-2024 рр., експерти формулюють прогноз розвитку медіа сфери.
======
Локальні медіа та громадські організації працюють у складних умовах, тож поїздки до країн з усталеними демократичними практиками, як-от Німеччина, дозволяють журналістам побачити, як працює медіа в контексті регуляції ЕС і саморегулювання, як побудована співпраця громадського сектору та медіа тощо. Живе спілкування з іноземними колегами дає глибше розуміння систем, ніж будь-який онлайн-курс. Знайомство з ГО, фондами, медіа-інституціями за кордоном відкриває нові можливості для спільних проєктів, адвокації та підтримки. Учасники повертаються з новими практиками, які адаптують у своїх громадах – від фактчекінгу до комунікації з аудиторією, використовують нові формати та підходи – і це впливає на якість інформаційного простору загалом. будуються нові партнерства між медіа та громадськими організаціями, що є важливим кроком в побудові сталої екосистеми громадянського суспільства.
«Кожен візит і кожен обмін досвідом допомагає побачити щось нове або подивитися на щось уже відоме під іншим кутом зору. І чим більше українські журналісти будуть бачити, як працюють їхні колеги в країнах Європейського Союзу, яких правил дотримуються, які джерела фінансування мають, на яких принципах співпрацюють із владою та між собою, тим кращим ставитиме медіасередовище в нас, в Україні.»
Оксана Бубенщикова, головна редакторка тижневика «Твій вибір» (Луцьк), журналістка сайту t1.ua
======
Громадські організації можуть бути містком між медіа та міжнародними партнерами, допомагаючи з логістикою, адвокацією та фандрейзингом. Медіа – це голос спільнот і їхня співпраця з ГО дозволяє краще висвітлювати соціальні теми, реагувати на потреби людей і формувати культуру відповідальності. Спільні поїздки, тренінги та обміни – це простір для синергії, де народжуються нові ідеї, формуються коаліції та зміцнюється сектор.
На думку Вікторії Талашкевич, громадської активістки, журналістки, тренерки, Координаторки ГО “Прес-клуб реформ”, – успішність таких візитів вимірюється тим, наскільки довгий слід стосунків, які зав’язуються під час таких навчальних візитів, що можуть бути через кілька місяців, через півроку, через рік. Ми намагаємося тримати контакт з учасницями навчальних подорожей, оскільки проводимо їх вже не перший рік разом з партнерами, і відслідковуємо і запитуємо, які наслідки, які, можливо, спільні створені проекти, які, можливо, нові публікації, які з’явилися пізніше, ніж поїздка, а, можливо, якісь нові натхнення, інсайди, які впроваджуються в тих редакціях, що їх представляють учасниці візиту. Чисто статистично ми вимірюємо це кількістю публікацій, звичайно, бо це найпростіше, але якісний показник – це зміни, які відбуваються в редакціях, можливо, в тих політиках редакційних, які є в редакціях, можливо, в тих нових проектах соціальних, гуманітарних, інформаційних, навчальних, які вони започатковують. Ми очікуємо разом з партнерами з Запоріжжя і з Берліну, що учасниці візиту підготують матеріали, це можуть бути репортажі, це можуть бути інтерв’ю, це можуть бути аналітичні матеріали, які зможуть відобразити їхнє бачення того, як в Європі працюють з дезінформацією, як протидіють, як залучають різні, в тому числі вразливі, групи населення до взаємодії, як захищають їхні права, які є перспективи у стосунків українсько-європейських, зокрема українських медіа, українських громадських організацій, як Україна вписується в сучасний політичний контекст Європи в плані поширення інформації про ці демократичні перетворення, які відбуваються в Україні.
Я переконана, що такі програми дозволяють людям побачити ситуацію в Україні, коли вони їдуть в Європу, в такій ретроспективі. Звіддаля, кажуть, воно видніше. І проблеми, і досягнення, і виклики, і загрози. Подивитися на себе, наскільки це можливо, зі сторони, подивитися на своє медіа зі сторони, подивитися на ту громаду, в якій працює медіа зі сторони, побачити перспективи, які виникають, і побачити шляхи та можливості, якими ці перспективи можна втілити у життя. Такі навчальні поїздки – це ковток свіжого повітря, і як-не-як, але все рівно певний такий ретрит, і певне випірнання, не знаю як це правильно сказати, скажімо так, з буденності життя, з круговерті щоденної, робочої. Оце, мабуть, найцінніше. Ну, і другий момент – це зустрічі з новими людьми, які поза звичайної бульбашки нашої, в якій ми і я, і ви, і всі варимося кожен день. І збір думок, які можуть надихнути на власні цікаві думки, ідеї та проекти” – зазначає Вікторія.
Такі поїздки – це інвестиція в майбутнє та стійкість. У часи, коли правда стала ресурсом, або навіть зброєю, міжнародний обмін досвідом – це спосіб зберегти довіру, посилити професійну відповідальність і зміцнити демократичні практики на місцевому рівні.
Вікторія Талашкевич відмічає – «у нас принципово з партнерами є один меседж донорам, це те, що ми дуже вдячні за їхню підтримку у програмі проєктів, спрямованих на резильєнтність, на стійкість українських жінок, зокрема жінок в медіа, оскільки саме медіа є тими архітекторами, архітекторами майбутньої і нинішньої демократії в Україні, свободи слова, свободи вибору і підтримка цих медіа зараз, в найтяжчі, мабуть, часи для них, за останні, не знаю, там 30 років точно, це інвестиція в стабільну, заможну, демократичну Україну майбутнього, завтрашнього і сьогодення також. Тому донори, підтримуючи українські медіа зараз, роблять найкращі вкладення в стабільність в Європі вже завтра – Міжнародні обміни для представників локальних медіа та громадських організацій мають бути інтегровані в довгострокові стратегії розвитку демократичних інституцій. Це не тимчасова підтримка, а інфраструктура стійкості, яка формує професійні зв’язки, етичні стандарти та нові підходи до комунікації.»
