21 жовтня на брифінгу в Українському кризовому медіа центрі Асоціація благодійників представила черговий випуск «Зеленої книги української доброчинності » – загальнонаціонального щорічного дослідження, яке системно відображає тенденції, масштаби і динаміку розвитку благодійності в Україні. Втома, довіра та трансформація: ключові виклики доброчинного сектору в Україні у 2025 році.

У вступній частині виконавча директорка Асоціації Оксана Лобко представила методологію та загальні засади дослідження, а також поділилася прикладами й статистикою, що характеризують благодійне середовище в Україні у 2025 році.

«Попри загальний спад активності, дослідження показують: приблизно кожен п’ятий українець і далі системно надає допомогу. Це свідчить про сталість ядра активних громадян, – зазначила Оксана Лобко. – Саме це ядро виконує роль соціального клею: підтримує волонтерські ініціативи, збори коштів, локальні гуманітарні програми – і таким чином забезпечує життєздатність усього сектору доброчинності».

Директорка з розвитку Асоціації Ольга Гужва презентувала блок дослідження, присвячений ролі медіа та бізнесу у сфері доброчинності. Вона окремо наголосила на ключових аспектах прозорості, підзвітності та довіри до неурядових організацій.

За результатами дослідження, середня оцінка прозорості благодійних фондів становить 6,2 бала з 10 можливих, а 56% донорів не перевіряють звіти, покладаючись на особисті знайомства або загальну репутацію фонду.

«Понад 60% опитаних підтримують ідею законодавчого зобов’язання благодійних організацій публікувати фінансову звітність. Також більшість респондентів позитивно ставиться до створення національного рейтингу благодійних організацій, подібного до міжнародного “Charity Navigator” або посилення використання вже існуючих українських напрацювань, одним з яких є рейтинг Компас благодійності, розроблений Асоціацією у 2022 році», – зазначила Ольга Гужва.

Продовжуючи тему відкритості та прозорості, вона акцентувала на медійній присутності благодійності, яка є не просто PR-інструментом, а важливим чинником довіри, безпеки та підзвітності сектору.

При цьому вона застережила від плутанини між медійною відкритістю та самопромоцією: якісна й відповідальна комунікація формує довіру до сектору, а не просто висвітлює діяльність конкретної організації.

Медіаблок дослідження виявив тривожну тенденцію – 57% респондентів отримують інформацію про благодійність із соціальних мереж, месенджерів і телеграм-каналів. Ці платформи, які не є повноцінними медіа, мають інколи низький рівень верифікації, що ускладнює ідентифікацію джерел, перевірку достовірності та відповідальність за поширену інформацію.

У результаті – часті випадки шахрайства, фейкових зборів та маніпуляцій, які підривають довіру до благодійного сектору загалом. При цьому традиційні медіа, хоч і мають більшу довіру, часто обмежуються подієвими матеріалами і не висвітлюють системну інформацію про збори, їхню верифікацію чи способи перевірки даних.

«Це питання, над яким дійсно варто замислитись: як зробити комунікацію у сфері доброчинності зрозумілою, безпечною та відповідальною не лише для тих, хто допомагає, а й для тих, хто потребує допомоги», – підсумувала Ольга Гужва.

Цього року упорядники дослідження отримали надзвичайно цікаві й змістовні відповіді від респондентів. Загалом було зібрано понад 90 різноманітних пропозицій, які були опрацьовані, узагальнені та згруповані у чотири ключові блоки.

Перший блок – законодавче регулювання доброчинної діяльності в Україні.
Респонденти очікують більшої прозорості, а також спрощення звітності не лише для благодійних фондів, а й для тих, хто отримує допомогу. Адже звіт – це не лише про цифри, це також історія. Без історії немає емоційного зв’язку між дарувальником і реципієнтом.

Другий блок – державна підтримка доброчинності.
Респонденти вказують на нестачу якісної освіти для представників сектору й наголошують на важливості інформаційних кампаній для населення: як перевіряти організації, як робити пожертви свідомо, як уникати шахрайства. Окремо підкреслено необхідність залучення дітей та молоді до волонтерства: «З найменшого варто починати – показувати гарні й добрі вчинки».

Третій блок –  доброчинна “просвіта”, комунікація та відкритість.
Йдеться про потребу в популяризації історій успіху, але не лише – варто також говорити про труднощі, виклики, проблеми. Залучення медіа має відбуватись системно, із розумінням, що прозорість – не піар, а шлях до довіри. Впровадження інформаційних компаній щодо перевірки на доброчесність тощо.

Четвертий блок – самоорганізація доброчинного сектору та доброчинності в Україні.
Самоорганізація – це про суб’єктність спільноти. Це вже не лише реакція на кризу, а стратегічне бачення себе як повноцінної сили, здатної моделювати майбутнє, впливати на політику, планувати довгостроково.
Дуже важливо, що про це заговорили самі представники сектору – це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку.

«Респонденти також наголосили на потребі розвивати незалежні платформи для моніторингу діяльності благодійних фондів, а також створювати простори для обговорення як перемог, так і викликів. І це саме те, чим системно займається Асоціація благодійників».

Наступний великий виклик для всіх нас – для всього сектору – це інституційна трансформація. Йдеться про побудову сталої, прозорої та професійної мережі організацій, які здатні зберігати довіру навіть у кризових умовах.

Організатори подякували колегам, які вже сьогодні працюють над створенням таких систем, закладаючи цеглинки в фундамент великої прозорої інфраструктури доброчинності.

«Зелена книга, яку ми сьогодні презентували, – це не лише фіксація проблем і викликів. Це також орієнтир. Вона вказує вектори змін. І саме від нас із вами залежить, чи стануть ці вектори реальністю», – підсумувала Оксана Лобко.

=======

Цього року укладачі відмовилися від традиційної розсилки повного тексту дослідження. Замість цього пропонують:

– ознайомитися з узагальненим коментарем до дослідження;

– переглянути текст анкети опитування (24 запитання), щоб зрозуміти структуру та глибину тем,

– і, за бажанням, отримати повну PDF-версію результатів після заповнення короткої форми: посилання на Google Form для запиту https://forms.gle/TVqCYnRZdgZEX4Bx9

======

Такий підхід дозволяє нам адресніше поширювати матеріали, розуміти, хто реально цікавиться дослідженнями щодо розвитку сектору доброчинності, і ефективніше планувати наступні аналітичні продукти.

Ми дякуємо всім фондам і організаціям, які підтримують розвиток культури системної благодійності в Україні.

«Зелена книга» – для тих, хто приймає рішення на основі фактів, а не припущень.