Музей як освітній центр для всієї родини – Асоціація Благодійників України

У столичному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» триває інтерактивний просвітницький проект Spark!Lab. Ідея проекту – об’єднати мистецтво, науку і технології в пізнавальну програму для дітей. Тут малеча в ігровій формі ознайомлюється з властивостями матеріалів, спостерігає за дією законів фізики, діти стають учасниками цікавих дослідів.

Поруч із цим надзвичайно цікавим і пізнавальним майданчиком для юних винахідників 7 вересня 2012 року зібралися дорослі – фахівці-музейники, педагоги, посадовці, громадські діячі. Заступник міністра культури України Тимофій Кохан, Генеральний директор НКММК «Мистецький Арсенал» Наталія Заболотна, директор Благодійного фонду «Мистецький Арсенал» Ольга Вієру, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро, заступник директора Центру досліджень винаходів та інновацій імені Лемельона Смітсонівського інституту (Вашингтон, США) Джеффрі Броуді, керівник культурологічних програм і проектів фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Олеся Островська-Люта і ще близько 80 фахівців взяли участь у круглому столі та семінарі-практикумі на тему «Сучасні методи інтерактивної просвітницької роботи з дитячою та юнацькою аудиторією».

Захід організували НКММК «Мистецький Арсенал», Посольство США в Україні, Благодійний фонд «Мистецький Арсенал», ГО «Український центр розвитку музейної справи» за фінансової підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».

Сьогодні українські музейники єдині в думці, що впроваджувати нові форми взаємодії з відвідувачами просто необхідно. Це питання широко обговорюється у фаховому середовищі. Запровадження новітніх технологій в музейній справі вітає і підтримує Міністерство культури. Заступник міністра Тимофій Кохан повідомив, що Міністерство у тісній співпраці із професійним музейним середовищем розробило проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи до 2018 року, що, зокрема, передбачає і створення умов для активного розвитку просвітницьких програм на базі музеїв.

А тим часом музеї шукають, а деякі вже реалізовують оригінальні ідеї. Серед них на першому місці стоять інтерактивні програми і проекти, покликані розширити обрій знань відвідувача, спростити йому доступ до надбань музею, заохотити його раз за разом повертатися сюди за новими враженнями.

Одним з яскравих прикладів інтерактивної взаємодії з відвідувачами – у даному випадку найменшими – і є Spark!Lab, просвітницький проект Центру досліджень винаходів та інновацій імені Лемельона Смітсонівського інституту. Цей проект з великим успіхом реалізовувався у США, і ось сьогодні він радує українських дітей і навчає наших музейників.

Що ж потрібно музею в Україні, щоб стати осередком культурного життя? По-перше, велике значення має сам музей – місце, де він розташований, і люди, які в ньому працюють. «Ми повинні зробити так, щоб люди, які приходять в музей, почували тут себе, як вдома», – переконана директор Благодійного фонду «Мистецький Арсенал» Ольга Вієру. Музейний персонал і волонтери (їхню роль у функціонуванні музею нового типу важко переоцінити) мають бути ентузіастами своєї справи і «заряджати» своїм захопленням.

Друге – музей може стати справжнім освітнім центром для всієї родини. Сьогодні в українських школах практично немає курсу історії мистецтв, і заповнити цей пробіл, а заодно й здійснювати естетичне виховання може саме музей.

До того ж, часто відвідувачів цікавить не тільки експозиція, а й мистецтво загалом. Так, в одеському Музеї приватних колекцій ім. О.В. Блещунова вже десять років працюють творчі дитячі майстерні. «Для нас дуже важливо вибудувати психологічний зв’язок між творчістю і музеєм, – каже директор музею Зоя Шевчук. – Можливо, не всі діти стануть геніальними художниками, але принаймні розуміти і цінувати мистецтво вони навчаться». Час від часу роботи маленьких художників виставляються в музеї, як справжні експонати. Особлива гордість музею – вже кілька років поспіль випускники творчої майстерні успішно вступають до художніх ВНЗ.

В музеях можуть навчатися не тільки діти, а й дорослі. Програми можуть бути не тільки художні. Наприклад, організація «Культурний проект» вже чотири сезони проводить курси історії мистецтва, а Дім освіти та культури «Майстер-клас» влаштовує музичні зустрічі. «Важливо, щоб ці заняття відбувалися в музейному просторі, з його неповторною атмосферою», – наголошує директор організації «Культурний проект» Наталія Жеваго.

Третє – в музеї мають бути впроваджені програми для людей з особливими потребами. Створення спеціальних експозицій та залучення неповносправних людей до культурного життя повинне стати питанням цехової і особистої соціальної відповідальності кожного музею, кожного його працівника.

І головне – інноваційні проекти повинні стати корисними не тільки для відвідувачів, а
й для самих музейників. Адже багато музеїв намагаються застосовувати новітні технології, не розуміючи їх призначення. Не обов’язково впроваджувати технологічні чи мультимедійні програми – той самий проект Spark!Lab показав, як підвищити інтерес аудиторії, не застосовуючи ніяких пристроїв. Головне – щоб музей міг цікаво і у повному обсязі передати знання і досвід, яких потребує відвідувач. «Сьогодні шкільна програма залишає дітям мало можливостей бути креативними, – говорить керівник культурологічних програм і проектів фонду «Розвиток України» Олеся Островська-Люта, – і музей має стати важливою ланкою в цьому процесі».

«В усьому світі відбувається перехід від сировинної економіки до економіки знань, – говорить директор освітніх програм Intel в Україні Тетяна Нанаєва. – А інформаційне суспільство неможливе без інноваційних дітей. Тому музей має розворушити допитливість дитини, спонукати її ставити запитання».

Сьогодні музеї починають по-новому розуміти свою виключну виховну і просвітницьку роль. Ініціюючи цікаві і корисні проекти, йдучи назустріч побажаннями відвідувачів, вони дедалі більше змінюють погляд на роль музею в громадському житті. Залишається сподіватися, що суспільство переступить через оксамитовий канат і побачить всю привабливість та колосальні освітні перспективи музею – центру культури і знань.

Катерина Зоркіна