Сьогодні механізмів фінансування благодійної діяльності в Україні катастрофічно не вистачає. Пошук партнерів, різні форми збору коштів – ось, власне, і всі методи фандрайзингу, що сьогодні може легально використовувати благодійна організація. Погодьтеся, цього дуже мало.

У грудні 2012 року Асоціація благодійників України виступила з пропозицією створити робочу групу з впровадження в Україні відсоткової філантропії. Суть відсоткової філантропії полягає в тому, що громадяни при сплаті податків отримують право перерахувати певний відсоток на користь обраних ними неприбуткових організацій. Виникла відсоткова філантропія у Східній Європі – вперше вона була запроваджена у 1996 році в Угорщині. Пізніше ця норма була реалізована у Словаччині, Польщі, Литві й Румунії, а зараз вона очікує законодавчого закріплення в Чехії, Молдові, Швейцарії, Японії та розглядається в Македонії. Ми хочемо, щоб цей механізм, який пройшов апробацію в Європі і виявився достатньо вдалим, був запроваджений в Україні.

Що це дасть?

Звичайно, впровадження відсоткової філантропії стане важливим аспектом фінансування недержавних організацій. Але, думаю, її завдання полягає не тільки в цьому.

По-перше, це підвищить увагу людей до системи оподаткування взагалі. Мало хто з нас знає, скільки ми сплачуємо податків і куди вони йдуть. Маючи можливість спрямувати частину своїх коштів на добрі справи, людина більш відповідально ставитиметься до сплати податків. А обираючи, якій організації, на які проекти спрямувати ці кошти, людина висловлює свою громадянську позицію, а також допомагає привернути увагу на ту чи іншу проблему в державі. Це вже реальна користь.

Актуальності цьому питанню додає те, що держава хоче ввести обов’язкове подання податкової декларації кожним громадянином, який отримує прибуток. Чому б одночасно з цією нормою не запровадити механізм відрахування певного відсотка недержавним організаціям? Людина з більшою відповідальністю і задоволенням заповнювала б декларацію, знаючи, що частина її коштів піде на допомогу суспільству.

По-друге, це сприяло б здоровій конкуренції у недержавному секторі. Пожвавились би процеси відкритості діяльності благодійних організацій, впорядкування і систематизації їх роботи, вони б більш ретельно підходили до планування і реалізації своїх продуктів.

Можливість фінансування великою кількістю благодійників неминуче підвищить публічність благодійників і прозорість їхньої роботи. Вони будуть прагнути зробити свою організацію упізнаваною – більш широко и привабливо презентувати свою діяльність, брати участь у рейтингуваннях, конкурсах. Тож сектор загалом стане більш привабливим і публічним.

Звичайно, при введенні цього механізму є ризики. Ми їх розуміємо і намагаємося передбачити, і були б дуже вдячні, якби колеги з третього сектору допомогли нам врахувати усі небезпеки. Погодьтеся, дивлячись, як ефективно відсоткова філантропія працює в інших країнах, ми не можемо не спробувати запровадити її в Україні. Але треба не говорити про це, а діяти, розробляти механізми, де кожна людина могла б впливати на розвиток третього сектору, брати участь у тих чи інших процесах. Без цієї роботи ми серйозно не зрушимося з міста у розвитку НДО і благодійності.

Саме це завдання стоїть перед нашою робочою групою. Я вдячний тим людям, які долучилися до неї. Закликаю й інших небайдужих працівників третього сектору брати участь в її роботі. Адже попереду багато праці. Група не є закритою. Будемо вдячні за ваші думки й пропозиції, особливо з питань поширення цієї ідеї, лобіювання, залучення депутатів і представників влади до її просування.

Очевидно, відсоткова філантропія не є ідеальним і не може бути єдиним методом фінансування громадянського суспільства. У розвинених демократіях цей процес більш ефективний: система пільг, можливість фінансувати програми і відшкодовувати податки. Але відсоткова філантропія – це перший і дуже важливий крок до початку цього процесу.

Олександр Максимчук, Президент Асоціації благодійників України