Як пояснити незрячій дитині, що сонце жовтого кольору, сніг – білого, а малина – малинового, якщо їй ні з чим порівнювати.
Вихід єдиний – побільше читати, кажуть педагоги та вихованці шкіл для слабозорих і незрячих…

Понад чотири тисячі художніх книг для незрячих та слабозорих шрифтом Брайля планують надрукувати та роздати у спеціалізовані навчальні заклади організатори акції “Читати на рівних”. Передадуть книги і в Тернопіль.

Але задуми стануть реальністю тільки тоді, коли ми, тернополяни, допоможемо організаторам зібрати кошти. Всеукраїнська благодійна акція зі збору коштів на виготовлення книг шрифтом Брайля триватиме до 31 грудня. Захід організувала Національна асамблея інвалідів України.

Життя – як у всіх…

Читати книги – казки, оповідання, новели та навчатися за спеціальними підручниками хочуть незрячі і слабозорі діти. Та спеціальної літератури шрифтом Брайля нині замало, кажуть фахівці. Тим більше такої, яка необхідна діткам.

– Мій день починається, як і у всіх – прокидаюсь, розплющую очі, іду у ванну, умиваюсь, – каже учениця 12-го класу Юлія. – У мене є собака, якого я повинна нагодувати, напоїти, вигуляти. Маю піти додому, взяти сумку і почати своє звичайне життя, як і всі. Все так само, як у всіх дітей.

17-річна дівчина постійно повторює, що живе – як і всі, і все у неї – як у всіх. Щоправда, з єдиною різницею – вона майже не бачить. Навчається у навчально-консультаційному пункті для незрячих та слабозорих.

Проблеми із зором успадкувала. Тож, якщо спершу сама допомагала незрячим дітям, добре знаючи, яким є світ, то тепер практично не бачить. Але Юлія за характером – лідер і не звикла, щоб її жаліли.

– У мене багато друзів, які навчаються в загальноосвітніх звичайних школах, – продовжує вона. – Труднощів у спілкуванні з однолітками не виникає. Усі вони нормально до цього ставляться. Це ж не є недолік! Хтось, наприклад, глухонімий. І у нього є друзі, які спеціально вивчають мову жестів, аби з ним спілкуватись, аби розуміти свого друга.

Як і всі, дівчина хоче отримати освіту. Однак, яку саме, їй визначитись важко, адже поганий зір таки вносить суттєві корективи у плани.

– Було багато мрій, бажань, але на сьогодні вони не реалізовуються, – додає вона. – Можливо, своє майбутнє пов’яжу із журналістикою, можливо – з юридичним фахом, можливо, буду масажистом чи кінологом. Це поки тільки бажання. Думаю, що за півроку визначусь, а згодом уже й зосереджуюся на конкретному напрямку.

Про світ – через дотик

Реалізувати свої мрії, як переконують вчителі, дівчині вдасться. Адже Юлія старанна та наполеглива. Вона вже п’ятий рік вивчає шрифт Брайля, працює з комп’ютером. Втім, аби незрячі діти могли отримати уявлення про світ, а потім знайти собі місце під сонцем, їм потрібна література. Одначе спеціальної для незрячих дітей мало.

– Книжки шрифтом Брайля нам потрібні на різну тематику, – додає вона. – Адже в незрячих дітей, як і здорових, є свої зацікавлення, інтереси. Хтось любить фантастику, хтось – детективи, комусь потрібна наукова література.

Такої думки притримується й колишній учень школи, а нині студент-третьокурсник юридичного факультету ТНЕУ Ігор Логвенюк (30 р.).

– Книжки шрифтом Брайля потрібні, адже не у всіх є можливість придбати техніку, що озвучує книги, – каже він. – Тим більше, придбати якісну техніку. Однак навіть вона не замінить книгу. Адже, як і зряча дитина, незряча також повинна розвиватись, отримати знання про світ.

Найкраще така дитина, за словами пана Ігоря, отримує ці знання через дотик до книжки. Вона повинна відчути цю книжку в прямому і переносному значенні.

– Ви ж, наприклад, коли читаєте книжку, можете запам’ятати, на якій сторінці найцікавіший для вас момент, можете повернутись, – каже він. – Так само потрібно і незрячим. Прокручування запису – це зовсім не те.

Кожна гривня стане буквою

Тож, аби дітки з поганим зором не відчували себе ще більш обділеними, кожен з нас може хоча б трішки допомогти їм. Адже дитинство починається з казки. Не позбавляймо такої ж можливості й незрячих, закликають організатори акції “Читати на рівних”.

– Плануємо надрукувати 4200 книжок шрифтом Брайля, – розповідає одна з організаторів Катерина Бертецька. – Саме стільки потрібно, аби забезпечити 239 спеціалізованих закладів. Це буде казка українською мовою “Лисичка та журавель” Івана Франка. Аби взнати, скільки книжок куди потрібно, ми зв’язувались з усіма спеціалізованими закладами та бібліотеками України. Так, на Тернопільщину піде 67 книг.

Книги надрукують на якісних матеріалах з ілюстраціями. Їх зможуть читати як незрячі, так і слабозорі – малюнки будуть тактильними, їх можна буде відчути пальчиками. Роботи проводять під керівництвом тифлопедагогів.

Довідка

Усі небайдужі можуть допомогти, переказавши гроші на рахунок: одержувач платежу ВГО НАІУ, код ЄДРПУ: 26114037, банк одержувача ПАТ КБ “ПриватБанк”, Печерська філія, м. Київ, номер рахунку 26001052716164, код
банку (МФО): 300711. Призначення платежу: Благодійний внесок на тактильні книги для сліпих дітей.

Джерело: 20 хвилин – Тернопіль