Право на знеболення 3 Червня 2016 15:26

Право на знеболення

25–26 травня 2016 року у м. Ірпіні у Конференц-холі «Ірпінь» відбулася конференція «Роль Церков та релігійних організацій у наданні паліативної допомоги. Доступ до знеболення як необхідний компонент опіки».

На заході зібралися представники Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, неурядових організацій, громадські активісти та лікарі.

Мета конференції – мобілізація зусиль ВРЦіРО в сприянні доступу до знеболення як необхідного компоненту паліативної опіки. На теперішній час в Україні знеболення не мають близько 85% з тих, хто потребує. Щороку в Україні кількість людей, яким потрібна паліативна допомога сягає 600 тис., серед них 18 тис. дітей.

Організаторами конференції виступили Комісія з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Громадська рада при Міністерстві охорони здоров’я з питань співпраці з ВРЦіРО, «Елеос-Україна», МФ «Відродження» (програмна ініціатива «Громадське Здоров’я»), ВБФ «Соборність».

У конференції взяли участь: голова Громадської ради при МОЗ Україна по співпраці з ВРЦіРО, керуючий Відділу соціальних питань УГКЦ, віце-президент МБФ «Карітас України» священик Андрій Нагірняк, виконуючий секретар Комісії з питань соціального служіння ВРЦіРО, заступник голови Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату «ЕЛЕОС-УКРАЇНА» священик Сергій Дмитрієв, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, керівник медичних програм ВБФ «Соборність» Олександра Брацюнь; радник з питань глобальних ініціатив ЮНЕЙДС в Україні Олена Шерстюк; заступник директора Національного Інституту Раку Сергій Коровін; директор програми «Громадське здоров’я» МФ «Відродження» Вікторія Тимошевська; лікар-педіатр, голова Українсько-німецької медичної Асоціації Андрій Пеньков; пастор та медбрат Центру паліативної опіки Мартін Сорге (Відень, Австрія) та інші.

 «Коли ми думаємо про те, якою має бути паліативна допомога в Україні важливо відповісти собі на питання – як я хочу помирати? Звичайно кожна людина хоче помирати у мирі та спокої, у чистоті в лікарні чи вдома, поруч з близькими людьми, без болю та страждань.  Основною метою діяльності нашої програмної ініціативи є створення такої системи паліативної допомоги в Україні, де кожна людина, в незалежності від віросповідання та приналежності до релігійної конфесії, отримала б можливість помирати в таких умовах, у яких шанується її гідність до останнього моменту її життя», – наголосила менеджер Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» МФ «Відродження» Ксенія Шаповал. А Завідувач виїзним відділенням Центром паліативної допомоги Івано-Франківської області Людмила Андріїшин додала: «Хоспіс – це не будинок, де можна померти, а це місце – де треба жити».

Священик Андрій Нагірняк наголосив на важливості конференції сказавши: «Конференція була важлива як форум спілкування та обміну досвідом між конфесіями для вираження спільної позиції та формування програми дій щодо розвитку паліативної допомоги та ролі у цьому Церков і релігійних організацій». Європейським досвідом поділився пастор та медбрат Центру паліативної опіки Мартін Сорге (Відень, Австрія).

«Уміння відчути чужий біль – фізичної, духовної природи та вміти його заспокоїти – це мистецтво, яким займається паліативна допомога. Від співпраці медичних працівників та лікарняних душпастирів у великій мірі залежить у якому стані покине цей світ невиліковно хвора особа. Цим питанням було присячено конференцію, на якій учасники – медики та священослужителі різних віросповідань мали повне порозуміння, адже в центрі теми – гідність людини», – зазначила Олександра Брацюнь.

Підсумком конференції було прийняття резолюції до уряду України і громадських організацій з пропозиціями щодо становлення та розвитку якісної паліативної допомоги хворим, введення знеболення як невід’ємної її частини.

«Голос релігійних організацій дуже важливий, адже духовні лідери приймають активну участь у житті суспільства і працюють у сфері соціальних проблем. Відтак, ми маємо, надію, що урядові та громадські організації відгукнуться на наші повідомлення. Ця резолюція – не є початком і кінцем, ми будемо далі працювати і зробимо все, щоб паліативна допомога в Україні була на відповідному, якісному рівні», – резюмував священик Сергій Дмитрієв.

Джерело: ГО «ЕЛЕОС-УКРАЇНА»


Галерея (4 фото)

* Для перегляду клікніть на фото