Краще ніж в Азії, але гірше ніж у країн ЄС. Українські НУО отримали оцінку 3.5. У Києві, 4 вересня, експерти представили 15-й випуск Індексу сталості неурядових організацій для Центральної та Східної Європи та Азії.

Індекс визначається з 1997 року і зручний тим, що дозволяє робити порівняння між країнами. Показник Індексу 3.5 Україна зберігає вже третій рік поспіль, ще від 2009 року.

Як розповіла Любов Паливода, президент Творчого центру ТЦК, оцінка формується шляхом опитування експертів і є усередненим і компромісним показником.

Балами від 1 (найкраще) до 7 (найгірше) оцінюють правове середовище, фінансову життєздатність, організаційну спроможність, громадське представництво інтересів, репутацію в суспільстві, співпрацю з державними органами, надання послуг та інфраструктуру НУО.

15 випуск Індексу для Центральної та Східної Європи та Азії вже презентували у Вашингтоні (США) у червні 2012 року. В Україні він вперше обговорювався 4 вересня у Києві. 5 вересня його презентують у Львові, 7 вересня – у Донецьку.

Оцінка громадського представництва найкраща (2.6) порівняно з іншими показниками і стабільно зростає.

Максим Лациба, керівник проектів УНЦПД: «Багато нових тем піднімає людей на захист своїх інтересів. Наприклад, закон про вищу освіту… Не менше інтересу викликали новий житловий та новий трудовий кодекс. І лідерами рухів часто ставали навіть не грантові організації».

«Розгортається цікавий і небезпечний процес обговорення ЗУ «Про громадські об’єднання», який вже прийнятий і має вступити в дію. Думаю, ситуація така, що треба цей закон рятувати від громадськості… Знаю, які групи громадських організацій невдоволені. Це всеукраїнські організації, більше пов’язані з організаціями інвалідів. Їхні вимоги, що треба повернути територіальні і статуси, статуси всеукраїнської і т.д., щоб далі було можливо отримувати державні субсидії», – зазначив Максим Лациба.

За Індексом, організаційна спроможність НУО покращилася, а фінансова життєздатність погіршилася.

Через фінансову та економічну кризу українським НУО стало ще важче залучати кошти від бізнесу. Тим часом обласні державні адміністрації, «хоч і розробили та профінансували програми з підтримки розвитку громадянського суспільства, в той же час деякі з них скористались проектними ідеями НУО, створили під їхню реалізацію власні комунальні підприємства та отримали фінансування з державного бюджету для реалізації останніх, позбавивши НУО можливостей отримати державну підтримку», – йдеться в описі Індексу сталості за 2011 рік.

Фінансовий компонент – слабке місце НУО в більшості країн, навіть високорозвинутих, – зазначила Юлія Єсмуханова, фахівець з моніторингу та оцінки проекту «Об’єднуємося заради реформ».

Багато надій НУО покаладають на новий ЗУ «Про громадські об’єднання», який дозволить їм вести підприємницьку діяльність. Наразі ж «якість послуг НУО залишається без змін, хоча асортимент послуг і зростає». А ще українські НУО стурбовані витісненням їх з ринку послуг державою, яка створює комунальні підприємства, які і отримують фінансову підтримку держави.

Богдан Маслич, директор Ресурсного центру ГУРТ, налаштований менш оптимістично в оцінці здатності наших НУО надавати якісні послуги.

«Тут говорили про підприємницький хист українських ОГС. Ну закон дозволить реалізуватися цьому хисту, або покаже, на якому рівні цей хист перебуває. Якщо чесно я за 15 років таких не побачив… Є поодинокі випадки, але середній рівень надзвичайно низький. Але в цьому напрямку треба рухатися. Тут проблема не в тому, що в людях щось не так. Проблема в загальному середовищі, у рівні економічних свобод у нашій країні. Бізнесу важко, тим більше, неприбутковим організаціям важко… Страх, він сидить і заважає, навіть маючи прекрасну ідею, почати її реалізовувати.

Що я зараз скажу, не написано у звіті, це мої суб’єктивні думки. Те, що в Індексі написано про послуги – це послуги юридичних осіб юридичним особам. Я ж хочу передусім говорити про послуги інститутів громадянського суспільства фізичним особам. У розвинутих країнах саме ці послуги є фундаментом. Отримавши ваучер від UNITER неможливо попрацювати з дитиною аутистом чи з жінкою, яка постраждала від домашнього насильства», – сказав Богдан Маслич.

Любов Паливода заявила, що до наступної весни ТЦК готуватиме нові дослідження, зокрема щодо фінансової життєздатності громадських організацій та соціально-економічної вартості благодійництва.

Текст Індексу сталості НУО для Центральної та Східної Європи та Азії.

Ірина Салій, «Громадський простір»