За 5 днів волонтери подарували казку 303 дітям 4 Січня 2013 13:28

За 5 днів волонтери подарували казку 303 дітям

Уже не перший рік на Полтавщині існує своєрідна новорічна благодійна акція «Новий рік іде до дітей».

Цікава задумка заходу: волонтери Молодіжного громадського об’єднання «Наш Шлях» у костюмах казкових новорічних героїв вітають дітлахів з незабезпечених, неблагополучних родин. Контингент – верстви населення, що ніколи не зможуть собі дозволити за 100-200 грн. найняти Діда Мороза для того, щоб старенький чарівник вручив їх чадам пакетик зі скромним подарунком.

Але ж у нашому житті є місце для дива? Саме це скільки років намагаються довести молоді люди: не все купується і не все продається. Існують і такі Діди Морози, котрі готові дарувати радість і казку без кольорових банкнот, жертвуючи своїм часом, коштами, і робити це не раз на 5 років, за кілька місяців до виборів, а робити це сьомий рік поспіль за внутрішнім покликанням. Звісно, у нашому контрастному світі є люди для яких і 300 і 500 грн. за п’ятнадцятихвилинну програму Діда Мороза – не гроші, і якщо вони можуть за це заплатити, то чому б ні?

Але тут питання лежить у іншій площині – невже право на казку і моменти щастя мають лише ті діти, чиї батьки забезпечені товстим гаманцем? Адже малеча скрізь однакова, незалежно від походження, місця проживання, кольору шкіри. Вони однаково вірять у казку, однаково плачуть і сміються! І однаково суспільне і батьківське виховання може виліпити із ще несвідомого «пластиліну  як високоморальну особу так і аморального виродка-егоїста.

Волонтери щиро дякують і низько вклоняються всім полтавцям, котрі взяли участь у благодійній акції і передали подарунки, цукерки та солодощі для наших дітлахів. Саме участь кожного з Вас дала змогу подарувати казку зовсім юним, але уже знедоленим і скаліченим маленьким громадянам!

Цього року як і минулого, у нашому місті працювало 3 пари Дідів Морозів зі Снігурками. Поздоровлення волонтери почали з 28 грудня 2012 і тривали до 1 січня 2013 року. Протягом цього часу вдень і увечері (після роботи) дивакуваті Діди Морози обходили самі захолуслі закапелки нашого міста, трущоби приватного сектору, і убогі квартирки у різних районах Полтави. Не злякав відважних дідусів навіть піший екстрім-тур в сиру і холодну погоду з важкими торбами за плечима, адже далеко не всіх добрих дідусів вдалося забезпечити автотранспортом, щоб полегшити їх нелегку працю.

Новорічна акція є своєрідним потужним стресом для кожного Діда Мороза-волонтера. Не кожного дня ми бачимо такі зворушливі і болючі картини. Діти – інваліди, батьки – алкоголіки, убогі хатини, наче на початку століття, людський біль і трагедії, дитячі моменти щастя в очах жива іскорка, віра у казку, здивування і недовіра дорослих, озлобленість на світ і скресаючи книга, сльози щастя… Це те, з чим довелося стикатися волонтерами кожного дня на час проведення акції.

Хочеться сказати, що даний захід потрібен кожному з нас не менше ніж дітлахам. Про їх неприховане щастя і про те, що ці моменти запам’ятаються їм до кінця життя – це лише один бік медалі. Інший бік, не такий видимий, – це момент психологічної «переплавки» волонтерів. Думаю корисно було б кожному з нас побувати у цій ролі, повірте, багато що змінює у свідомості!

У ці дні нам вдалося побувати і в дитячому інфекційному відділенні лікарні, де дітлахи зустрічали Новий рік, а ще там була дівчинка Оленка, котра сиділа у окремій кімнаті, – у пункті тимчасової перетримки, доки її маму позбавляли батьківських прав, а дівчинку ще не могли відправити в інтернат, відвідали і недільну школу однієї з православних церков, де для нас зібрали самих-самих…

Звісно ж, роздавали невеличкі подарунки та цукерки і малечі, котра зустрічалася просто на вулиці, як же може справжній Дід Мороз пройти повз?

І суть акції далеко не в подарунках, бо вони зовсім не шикарні. Головне – мета підтримати, відродити віру у казку, приділити увагу, бодай раз на рік, показати, що Чарівник приходить і до тих, хто здається непотрібний власним батькам, і тим паче жорстокому суспільству.

Протягом п’яти днів акції волонтери подарували казку 87-ми родинам (за приблизними підрахунками) і 303 діткам. Хоча б ця незначна частина полтавців повірила – дива дійсно існують!

Джерело: Новини Полтавщини