Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю із засновником та головою Фонду «Майбутнє сиріт» Андрієм Назаренком. Тернопільський фонд «Майбутнє сиріт» став володарем спецпризу «Народний благодійник – 2011» – в межах Національного конкурсу «Благодійник року».
Благодійний Фонд «Майбутнє сиріт» створений випускниками вишів Тернополя, колишніми вихованцями Коропецької школи-інтернату для дітей-сиріт. Мета організації – морально і матеріально допомагати сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки, особам із числа вихованців та випускників інтернатних закладів Тернопільської області в адаптації до самостійного життя у відкритому соціумі.
Андрій Назаренко з гордістю показує офіс фонду, який вдалося облаштувати тільки у 2011 році. Сплачувати оренду допомагає організація WorldOrhanProject.
Фонд звертався із клопотанням до чиновників з приводу приміщення, але місцева влада не змогла нічим допомогти організації. Правда, пропонували кімнату в готелі «Україна», але цього було замало для роботи організації. У фонді із самого початку хотіли, щоб у центрі сиротам можна було не тільки скористатися комп’ютерами, принтером, а й речі випрати. Сьогоднішнє приміщення організації досить просторе, має кілька кімнат. Ремонт в офісі фонд «Майбутнє сиріт» зробили своїми силами. За оренду сплачують 25 тисяч гривень на рік.
Загалом, координація дій з місцевою владою залишає бажати кращого. Натомість у травні 2011 року з нагоди приїзду кореспондентів «1+1» в організацію зателефоували із прес-служби міського голови і переконували сказати телевізійникам, що міська влада особливо сприяє роботі організації. Видавати бажане за дійсне фонд відмовився, а «1+1», зрештою, організацію так і не відвідав.
Вже неодноразово Андрій Назаренко намагається зустрітися з мером Тернополя Сергієм Надалом, але поки безуспішно.
– Розкажіть про основні напрямки роботи фонду.
– «Наш пріоритет – це навчання сиріт. Освіта – це головне!», – каже Андрій Назаренко. Організація активно сприяє комп’ютеризації дитбудинків, поширенню комп’ютерної грамотності серед сиріт, доступу до Інтернету.
Всього в офісі три комп’ютери, якими сироти можуть безоплатно користуватися, також послуги Інтернет, друкування. За час розмови в офіс приходять хлопці Олег і Антон, щоб скористатися послугами Інтернету. Андрій розповідає, що один із комп’ютерів в офісі вже заблокували від соцмереж, щоб був лише для роботи.
Фонд «Майбутнє сиріт» організовує різні тренінги для сиріт, навчає іноземної мови тощо. «Спочатку ми їздили по сільських школах. Але у попередні роки побачили, що діти там почувають себе дуже скуто. І ми стали виділяти окремо гроші на автобуси і привозити дітей в Тернопіль», – розповідає Андрій Назаренко.
– Як і хто вас фінансує?
– Я вже зробив для себе такий висновок, що коли спонсор має визначений напрямок, тему роботи, йому так легше і дешевше працювати. Я писав листи донорам і вказував перелік програм і вартість кожної, пропонуючи щось вибрати. WorldOrhanProject дає нам 25 тисяч гривень на оренду офісу на рік. Ще 4 тисячі гривень раз у квартал нам потрібно для оплати комунальних послуг. Ukraine charity дає 2 тисячі доларів, стільки ж Rotary International і WisselwerkingAchterveld/Leusden-Oekraïne (WALO).
У нас загальний бюджет на рік – 12 тисяч доларів. Нам цього повністю вистачає.
Багато грошей йде на електроенергію… Ми пояснюємо це всім, хто приходить користуватися комп’ютерами та іншою технікою. У нас тут стоїть банка і ми пропонуємо, але не змушуємо, якщо маєш гривню-дві, краще залишити в банці, ніж купувати цигарки… Перед Новим роком відкрили, то було 960 гривень. Заплатили за електроенергію, опалення і ще за що треба було.
Має організація і українських благодійників, в основному це місцевий бізнес.
– Розкажіть про своїх волонтерів.
– «До нас волонтери приїжджають суто на якісь події. От на свято Миколая приїжджала жіночка Оля з Англії. Вона допомагала організовувати свято Миколая для сиріт і спілкувалася з нашими випускниками… 27 грудня прибула волонтерка Зоряна з Фіндляндії», – розповів Андрій Назаренко.
Окрім моральної підтримки волонтери надають і матерільну допомогу, жертвують якісь кошти, купують необхідні речі для дитбудинків.
Андрій Назаренко саме збирався їхати до дитячого будинку «Малятко», аби передати подарунок – фотоапарат – в рамках проекту «Книжка про тебе».
– Чи співпрацюєте ви з іншими НУО регіону і чим від них відрізняєтеся?
– Співпрацюємо з іншими сирітськими організаціями – Братерство сиріт, Об’єднання сиріт міста Тернопіль. Ми співпрацюємо з іншими, коли вони щось конкретно роблять, але буває кажуть: «Дай нам грошей, бо у нас на діяльність не вистачає…» Їм здається, що нам ті гроші просто так капають… Причому керують там дорослі люди, такі, що ще колись мною керували.
Можливо, наша головна відмінність від інших – те, що ми зарплат не отримуємо. Всі гроші, що надходять, йдуть на програми. У нас вся співпраця з волонтерами на добровільних засадах, нічого не наказуємо… У мене є прийомна сім’я у США, яка оплачує моє проживання тут, це 150 доларів. Для Тернополя це нормально…
Робота у фонді – основна для Андрія Назаренка. Раніше ще підробляв індивідуальними заняттями
з англійської.
За словами Андрія, як голова фонду він зарплати не отримує. Пояснює, що хоче більше грошей спрямовувати на роботу організації, а також це складно належно оформити. «Я якось пробував, але це така морока», – каже Андрій Назаренко.
Нещодавно американська сім’я запропонувала Андрієві допомогу – 10 тисяч доларів. Гроші підуть на потреби фонду. В організації вирішили придбати авто – бус.
– Які у вас плани на цей рік?
«Цього року хочемо зосередитися на чомусь більш глобальному: ремонт приміщень, покращення житлових умов сиріт, працевлштування сиріт, хочемо передати ще більше комп’ютерів у дитячі будинки. У дитячих будинках є свого роду "дідівщина", бо старші діти швидше опиняються біля тих комп’ютерів за молодших. Тому що більше ми їм комп’ютерів передамо, то краще…»
Також фонд «Майбутнє сиріт» включили у комісію при облдержадміністрації для моніторингу умов проживання сиріт. Йдеться про можливе розформування деяких інтернатів.
Ще один цікавий проект 2012 року – влаштувати зустрічі з колишніми українськими сиротами, які зараз мешкають у США.
Андрій Назаренко розповідає:
«У 1992 році ми маленькими поїхали до США. Тепер ми хочемо зустрітися, всіх знову об’єднати, тих, хто повернувся в Україну і тих, хто залишився у США.
Коли Україна здобула незалежність, християнські організації описували таку плачевну картину, що діти в українських інтернатах дуже бідують і треба їх взяти кудись на Різдво, обігріти і т. ін. Відреагували американці штатів Вісконсин та Іллінойс.
Паспорти, квитки, переїзд – всі витрати взяла на себе американська сторона. Ми поїхали у січні 1992 року і мали повернутися за чотири місяці. Дехто повернувся, а деякі американці вирішили, що дітей можна взяти і стали виробляти документи для усиновлення. І тут вже почалася велика політика, зокрема, в Україні. Ніби-то тих дітей продали, дітей розібрали, кудись дітей поділи… 56 дітей таки там залишилися, всього нас було 126. Цього року в січні буде 20 років із того часу. Фонд «Майбутнє сиріт» підтримує зв’язок з тими, хто лишився у США».
Зустріч запланували на літо. Зараз складають програму 2-тижневого перебування тут американських гостей.
Інший приклад міжнародного співробітництва у 2012 році – проект «Молодь в дії», в рамках якого фонду «Майбутнє сиріт» запропонували обмінятися досвідом з італійськими колегами. Це відбудеться у форматі двосторонніх візитів.
